Життя прекрасне, попри різні труднощі, відчайдушність інших... Не раз здається, що воно може розпочатися та закінчитися в одну мить, однак воно продовжує тривати... Це видно скрізь. Як можна його не цінувати, бути скерованим у єдиному житті до непринадного обличчя смерті, впадаючи через це в численні депресії, маленькі повільні "самогубства"??? Наша безцінна екзистенція (існування) залежить від відвічного Абсолюта -Творця! Ми, направду, неповторні... Варто цінувати цю неповторність! Земне існування -- підготовка до вічного. Кожне життя-буття має сенс. Воно прагне чистоти. І незнищенна душа... Світ міг би легко існувати й без нас, проте... ЗЕМНЕ ЖИТТЯ НЕ РАЗ НАГАДУЄ КВІТКУ, КОТРА ВЕЛЬМИ ПОТРЕБУЄ ЛЮБОВІ ІНШИХ -- ТІЄЇ ЦІЛЮЩОЇ ВОДИ, БЕЗ КОТРОЇ ЇЇ НЕПОВТОРНЕ ІСНУВАННЯ ПРОСТО СОХНЕ...